Гурт Go_A виграв нацвідбір «Євробачення» два роки тому. І за місяць із нішового гурту перетворились на «селебретіз» із безліччю шанувальників і хейтерів.
«Божевільна просто хвиля уваги, хейту паралельно, оці підготовчі моменти, ми не розуміли, де нам брати на це гроші. Мені ще в Київ довелося переїхати. Я прокидаюсь в квартирі, чую, що летить літак, і в мене таке враження, що він зараз вріжеться в наш будинок. А я на 21 поверсі живу. І я лежу, і в мене такі думки були: ну в принципі, якщо він вріжеться, то я навіть не засмучусь», — розповіла вокалістка Go_A.
Читайте также
Катя Павленко, яка народилась у Ніжині, зараз і не згадає, коли музика заполонила її життя.
«Першу пісню написала — мені було 5 років, мабуть. І це було так просто. Мені дуже хотілося грати на піаніно. У музичній школі викладався тільки академічний вокал. Я почала займатися, і сказали: «Треба йти в оперу, дуже голосний голос», — розповіла співачка.
Велике оперне майбутнє перекреслила хвороба, а їй передувала сімейна драма. Коли дівчинці було 8, помер її дідусь. І мама посварилася з братом, дядьком Каті, з яким вони тоді ділили великий дідів дім. Після сварки жінка з дитиною опинилися на вулиці:
«Я свого дядька дуже любила. Я взагалі дуже любила свою сім’ю. І дуже складна ситуація була, бо в нього по суті зі мною не було сварки, був конфлікт із мамою. Коли ми сварилися із мамою, то він мене звав до себе. Квартиру зняти було нереально, і тому постійно якісь друзі були мамині, я жила у двоюрідної бабусі. Я, буває, їду Ніжином, і пригадую: отут я ночувала, отут, в оцих людей».
З татом вони теж не спілкувались, тому підтримки просити не було в кого:
«Я батька бачила останній раз 12 років тому. Мені було 17 років, коли ми з ним познайомились. Із батьком якось не склалося», — розповіла солістка Go_A.
Читайте также
Зрештою, через роки поневірянь чужими квартирами, вони оселились у своєму недобудованому будинку без опалення. Нині Катя припускає, що саме переохолодження і призвело до проблем із легенями. Тоді й почалися у житті дівчинки нескінченні поневіряння по лікарнях:
«Якраз відрізок життя з 14 по 17 років. Ти лежиш у палаті, а тебе ніхто не приходить провідувати. І ти чуєш кроки за дверима, але це не до тебе. У мене і так в палаті уже почали помирати люди. Мене просто там залікували уже так, що я важила 43 кг, і мені нічого не допомагало».
Вона зізнається, був момент, коли смерть здавалася неминучою. Її двічі витягували з того світу:
«Був класний у Чернігові анестезіолог. Мені здається, він врятував мені життя. Пам’ятаю, хірургів викликали, вночі була екстрена операція, і він прям допомагав мені пити воду. У Київ, коли ми приїхали, це взагалі інша історія. Вони якось так всі за мене взялися і врятували».
Хвороба не минула безслідно. Лікарі казали, що про спів доведеться забути.
«Був поганий настрій, я включила Korn і почала підспівувати. А потім подумала: «Нічого собі, в мене виходить», — говорить Катерина Павленко і відтоді, зізнається, у неї з’явилась мета — музика.
Фото: Getty Images, А. Мантач, соціальні мережі
