«Друга Ріка» виступить з програмою «Supernation 2013-2023» 24 червня в Києві у Stereo Plaza та 12 серпня у Львові в !FESTrepublic.
- Про ставлення до чоловіків-артистів, які були або досі є за кордоном
Щодо тих моїх колег, які з 2014 року були поза політикою, яких «музыка объединяет, музыка нас связала». Я розділяю їх на ворогів і просто не дуже свідомих людей, які, мабуть, настільки занурились творчість, що їм важко було змоделювати причинно-наслідковий зв'язок їхньої участі у російських шоу, в російському шоубізнесі. Причинно-наслідковий зв'язок від пісень російською мовою тощо. Вони були занурені в творчість, їм «действительно было – какая разница». А є когорта, які свідомо робили з українців росіян. Бо дуже розумні, не дурні музиканти і політично обізнані свідомо пішли на те, тому що – «А как же деньги?», «От меня там мало что зависит в принципе», «Есть патриотичный пул артистов и, слава Богу, они этим забавляются – окей, а я себе дальше буду зарабатывать деньги».
Я зараз спостерігаю за ними – тими, які швидко перевзулися, трансформувалися в українців, починають співати українською мовою. Вони і тоді, і зараз сидять при тих самих кормушках, але вже поодягали вишиванки і назвали себе волонтерами. Я не кажу, що не потрібно брати від таких, наприклад, допомогу. Не кажу, що потрібно цуратися і говорити з ними як з ворогами. Вони мають працювати. Відпрацьовувати свою провину грішми, передавати їх на оборону країни, тому що вони, як ніхто, найбільше причетні до цієї війни. Вони і були причиною нашого зросійщення, змоскальщення, тому мають відпрацьовувати цю карму. Мені не подобається те, що вони робили, але мені подобається, що вони роблять зараз.
Час від часу вони піаряться, скільки там всього зробили. Так просто роби мовчки – ти винний, ми всі винні в цій війні, але ти – найбільше. Зроби тихо і працюй на перемогу. Роби все можливе, аби боронити державу, яку ви зараз занурили у війну.
- Про особисте життя
Чи вільний я чоловік? Я, насправді, відчуваю себе вільним чоловіком. Відчуваю свободу.
Романтику я отримую, подорожуючи Україною. Іноді виїжджаю на Київське водосховище, аби поспілкуватися з природою, морем. Щоб відчути романтику, мені достатньо просто подивитися у вікно свого автомобіля, коли я їду в інше місто або гастролюю Україною/світом з концертами. Я люблю рух. Музика робить мій настрій. Якби її не було, навіть не знаю, яким би я був і чи був би я взагалі.
Без кохання, без романтичних стосунків, чесно кажучи, важко, тому що кохання – це, мабуть, те, заради чого і варто жити. Але війна мені довела, що я можу обійтись без цього. На жаль, але це так.
- Про головний інсайт за останній рік
Одного разу після концерту в Одесі ми зайшли в ресторан. Після вечері люди почали співати «Ой у лузі червона калина». Якби мені це розповіли рік тому, що в Одесі, в ресторані, будуть співати цю пісню відвідувачі, я би сказав, що це фантастика.
Ми згадали, ким ми є. Ми згадали своє ім'я, прокинулися на початку війни і відчули себе нацією. Це, мабуть, найголовніше надбання. Бо ми тепер єдині, ми суспільство, і, власне, люди – це і є країна, яка буде розвиватись потужно і швидко.
Ми станемо взірцем для всієї Європи, новою рушійною силою, силою до змін. Я вважаю, що в деяких категоріях ми набагато гнучкіше реагуємо, ніж Європа. Ми можемо змінити ці інституції, які є застарілими, зокрема ті, що були бездіяльними на початку війни, просто формальними. Тепер виникатимуть нові структури, які відповідають за мир. Тому я скажу, що це буде наша ще одна Перемога. Вона вже не за горами.
Ми маємо навести лад у своїй державі. Я сподіваюся, що громадянське суспільство, яке, по суті, і виграє цю війну, нікуди не зникне, а буде тільки розвиватися.
- Чи бачить себе в політиці
Якщо я можу щось змінити в державі, то мені не обов’язково бути для цього політиком. Мені здається, що кожен може це робити на своєму місці, бо головне – не мовчати, а брати відповідальність за свої дії та ініціювати зміни.
Ви знаєте, я так скучив за музикою! Я хочу творити як музикант. Мені цього не вистачає. Я завжди вибираю те, що люблю, те, що мені приносить задоволення.
Фото: Наталія Дудич
Читайте також
