Актор фільму «Заповіт» Сергій Хорольський розповів, чому люди люблять дивитися трилери і жахи

У 2023 році вийде психологічний трилер «Заповіт» — авторська артхаус-картина про містичний будинок у селі, куди переїжджає жити молодий чоловік, котрий отримав його в спадок від покійного діда. У пошуках спокою, подалі від війни, головний герой занурюється в атмосферу сільського життя, однак згодом дізнається, яку жахливу несподіванку приготував для нього померлий дід. Новий дім перетворюється на справжнє прокляття, адже його стіни приховували жахіття для тих, хто наважився оселитися в ньому. Водночас у фільмі розкривається болючий аспект соціального життя в період повномасштабної війни: тут зображене кохання, розділене відстанню — дівчина головного героя знаходиться в таборі біженців у Німеччині.

Український актор і режисер Сергій Хорольський розповів про ідею фільму, а також про те, чим історія головного героя перегукується з реальним життям.

Про ідею фільму «Заповіт»

«Я досить давно хотів зняти фільм про привидів, але на той час жив у квартирі в Києві, в якій, на мій погляд, було мало простору і не так цікаво. А щоб орендувати будинок для фільму, було замало грошей, та й не було тоді ще самої ідеї. Коли я переїхав у село, то надихнувся старою хатою. Там був холодильник, який видавав страшні звуки вночі — мовби всередині когось убивають, і саме тоді я подумав: а чому б мені не зняти фільм? Ці звуки нагадували стогнання привидів».

Кіноісторія і реальне життя пов'язані

«Як і герой фільму, я теж зараз живу в селі і в мене є дівчина, яка наразі за кордоном. Ми не бачимося з нею через війну, спілкуємося тільки по телефону або відеозв’язку, але не можемо доторкнутися одне до одного».

Чому було обрано саме жанр жахів і трилера?

«Не пригадую, щоб в Україні знімали фільми жахів, хоча у цього жанру багато прихильників. Люди часто дивляться американські трилери, жахи, містику. Може, тому що у нас немає своїх фільмів жахів?»

Куди рухається українське кіно?

«Перед війною виходило декілька фільмів, які відрізняються від звичного для нас українського кіно, — «Сторожова застава», «Захар Беркут», «Довбуш», ще кілька фантастичних фільмів. Мені подобається, що наше кіно еволюціонує і рухається у правильному напрямку, що відмінно від серіалів, які продовжують бути шаблонними. Одні й ті самі менти та мильні мелодрами, розраховані тільки на бабусь.

Я вважаю, що фільми про війну необхідні для підкріплення українського духу та віри у наших бійців — це означає, що їх цінують і про них будуть пам'ятати й після війни. Це нагадує нам, що ми сильна нація і нас не здолати.

У моєму фільмі також є воєнна тематика, але це більше про любов під час війни. І привиди, до речі, теж символізують війну — спонукають героя фільму до насилля, вбивати те, що він любить».

Як в умовах війни виживають актори, режисери, оператори?

«Я як актор можу сказати, що зараз через війну дуже мало зйомок саме художнього кіно і серіалів, тому я й вирішив зняти свій фільм, адже знав, що на якісь зйомки найближчим часом можна не очікувати, а я люблю цю справу. Хоча зараз уже потроху починають знімати рекламу і навіть серіали. Щодо режисерів та операторів, то я думаю, що зараз багато знімають документального кіно і новин про війну, тож певна робота для кіношників має бути, на відміну від часів пандемії, коли знайомі оператори пішли працювати у Glovo. Але ж треба враховувати, що раніше все ж таки знімали набагато більше.

Багато хто з кіноіндустрії пішов на війну, хтось поїхав з країни, а хтось змінив професію або чекає на новий проєкт».

Чому люди люблять дивитися жахи? У чому секрет цього жанру?

«Люди люблять жахи, бо це один зі способів отримати дозу адреналіну та легкого шоку у себе вдома, нікуди не виходячи. Людей завжди притягувала смерть і таємниці потойбічного світу. Не просто так в Америці святкують Гелловін. А хтось любить переживати за героя фільму і не хоче, щоб його вбили».