Понад пів року триває повномасштабна війна в Україні. Як часто ми згадуємо часи до війни? Про що думаємо, що відчуваємо, що порівнюємо, у що віримо? Євгену Зінченку вдалося відтворити на світлинах ці «до» та «під час» разом із комплексом складних переживань та емоцій, близьких і знайомих кожному. Автор створив роботи методом поєднання кількох кадрів в одному, де зібрані різні фотографії, зняті до та під час воєнних подій. На виставці була представлена 31 робота. Це невипадково й певною мірою символічно, адже Україна відзначила 31-й рік незалежності. Автор наповнив свої роботи важливими змістами — болем втрат, переживаннями, надією та вірою в перемогу.
Кожна світлина просякнута любов’ю до України та її народу, адже українці демонструють надзвичайну твердість духу та щодня дають відсіч ворогові.
У межах виставки звучали неповторні голоси Олени Гребенюк та Богдана Кірєєва. Натхненні світлинами Євгена співаки зробили програму із невідомих та маловиконуваних творів українських композиторів різних часів. На концерті звучали твори Кос-Анатольського, Стеценка, Степового, Косенка. Також у виконанні Олени та Богдана прозвучали обробки українських пісень, серед яких дуже знакова пісня "Чуєш, брате мій", яка стала гімном переселенців, та пісня К. Скорохода на слова М. Сікача "Київські каштани". Ноти романсу подарувала внучка поета. Після виконання твору співаки вирішили записати цей твір та подарувати запис Музею історії Києва.
Читайте также
На концерті співали не тільки виконавці, а й глядачі — Олена та Богдан доповнили програму дуже відомими творами. Концерт "Українські солоспіви" — нагода зануритися в українську співочу культуру та підтримати її.
Після концерту була відбулася імпровізована фотосесія та автограф-сесія.
Виконавці: Олена Гребенюк, Богдан Кірєєв і концертмейстер "Київської опери" Любов Орлова
Місія проєкту — нагадати світові про українське мистецтво, яке і під час війни творить, як і весь народ України, виборює своє право на життя.
- Євген Зінченко — український фотограф. Понад 10 років професійно займається фотографією, працює у різних жанрах. Творчість Євгена — яскрава та емоційна, сповнена глибоких змістів і сенсових нашарувань. З початку березня 2022 року у фокусі митця — місця, де ведуться бойові дії та життя країни, яка чинить спротив загарбницькій війні. «У це неможливо було повірити, але я розумів, що повномасштабне вторгнення росії в Україну неминуче, бо ми їм пручаємося віками, і ця війна має поставити крапку у знущаннях та геноциді українського народу росіянами, яке тривало віками», — зауважує Євген.
Євген родом із Харкова, і саме у Харкові у 60-х та 70-х роках арт-фотографи стали використовувати метод накладення одного зображення на інше та стали відомими на весь світ. Євген Зінченко: «У ті часи накладалися фотослайди один на одного, завдяки прогресу технологія накладання спростилася, але суть залишається такою ж: об'єднати в одному зображенні кілька сюжетів, які створюють свій, новий, унікальний сюжет».
Читайте также
