Це вже третя робота артистки після чуттєвих треків «Чекаю твій дзвінок» та «Ми побачимося». Якщо перші дві пісні були про очікування і зустріч, то «Зозуля» — це історія внутрішнього болю, жіночої сили й любові, що залишає слід у душі, наче куля.
У тексті звучить глибока драма — чекання коханого, невпевненість у його почуттях, біль розлуки й водночас сила віддати себе повністю, навіть якщо у відповідь — лише тиша. Мотив зозулі, яка перестає кувати, стає символом втраченої любові та втраченого часу.
«Ця пісня особлива, — зізнається Тетяна Гай. — У ній є історія, біль, який проживає зараз багато наших жінок, і водночас сила, яка, я мрію, дозволить їм відпустити цей біль. Я хотіла, щоб «Зозуля» прозвучала саме 1 жовтня — у День захисників і захисниць. Бо ця дата про тих, хто далеко, кого ми чекаємо, про тих, хто не завжди може сказати «я люблю», але кого ми носимо в серці щодня.
Я відчуваю, що ця композиція — сильніша за мої попередні роботи. Вона драматична, глибока й дуже щира. «Зозуля» — це пісня для всіх, хто колись втрачав кохання чи чекав на того, хто далеко. У ній є правда, яку неможливо приховати», — додає артистка.
Трек доступний з 1 жовтня на всіх музичних платформах.
Цей день символічний — адже пісня «Зозуля» присвячується не лише темі любові, а й всім, хто нині далеко від дому, хто боронить Україну і чиє кохання чекає на них.
