- Попри усі труднощі у 2022 році, українці тримаються та продовжують жити. Який найтепліший спогад за минулий рік?
POSITIFF: Звісно, великі перемоги України та радісні новини гріли душу. Але для мене найяскравішим спогадом було возз'єднання з родиною. Війна розлучає близьких людей. У мене також це трапилося, бо моя сестра під час вторгнення була в Азербайджані на телевізійному проєкті й перший час залишалася за кордоном. Ми з колегами-артистами виїхали з Києва на захід України, щоб робити акції для підтримки дітей-переселенців, а моя мама залишилася в столиці, оскільки бабуся й дідусь не хотіли їхати. Я дуже хвилювався. Згодом я вмовив маму приїхати до мене в Хмельницьку область. Незабаром сестра все-таки зважилася повернутися в Україну, хоча ми просили її не їхати. Але все ж відчуваєш себе в більшій безпеці та комфорті, коли всі рідні поруч.
Анна Трінчер: Насправді багато теплих спогадів за цей рік було, тому що ми всі дуже сильно подорослішали. Війна стала для нас дуже серйозним вчителем, і ми почали більше цінувати офлайн, ніж онлайн. Стали не відкладати все на потім, зустрічатися сьогодні, а не завтра чи післязавтра, чи через тиждень. Тому в цьому році, незважаючи на весь біль, жах, сльози, нерозуміння та розпач, дуже багато приємних спогадів, теплих. Наприклад, перші дні війни ми провели в одному будинку, де жило 36 людей, зовсім нам не знайомих. Ми збиралися усі разом вечорами, готували їсти, грали в мафію, сумували, підтримували один одного, а це були невідомі для нас люди. Багато теплих спогадів — це правда.
- Особисті підсумки року: чим пишаєтесь і що хотіли б залишити в 2022 році?
Анна Трінчер: Хотіла б залишити війну в цьому році. Пишаюсь дуже сильно українцями та знаю, що перемога за нами вже скоро. Пишаюсь собою за те, що я змогла відштовхнутися від емоційного дна, від нерозуміння, що далі робити, чи потрібна моя професія хоча б комусь, та встати на ноги й досягти такого прогресу, що я навіть сама від себе не очікувала, і саме цей поштовх дав мені можливість зараз робити те, що я роблю, і створювати музику, яку слухають мільйони.
POSITIFF: Пишаюся своєю діяльністю та командою, яка зібрала мене до купи. Разом ми зробили пару дуже успішних синглів. Пишаюся, що моя робота як музиканта не зупинилася. Звичайно, пишаюся акцією «Амбасадор дитинства», яку ми провели понад 20 разів по всій Україні. А ще пишаюся успіхами українських артистів, кінематографа, армії та нашого президента.
Хочеться залишити весь негатив позаду. На жаль, війна показала багатьох людей не в найкращому світлі. Були сварки та неприємні емоції, хоча я зовсім не конфліктна людина, і для мене це чуже. Але стрес дав про себе знати.
- Які цілі ставите на 2023 рік?
POSITIFF: Що стосується творчості: випуск довгоочікуваного сольного альбому, розвиток власного українського контенту в Ютубі, благодійний тур в Америці в травні, виступ на Майдані Незалежності в день нашої перемоги.
А щодо особистого життя: я готовий до сім'ї та дітей, але тут як вийде.
Анна Трінчер: Цілі на 2023 рік — перемогти ворогів, ще більш розвивати українську культуру. Ще хочеться якихось неочікуваних кардинальних змін. Я назву цей рік — без страху.
- Як ви розмежовуєте життя та творчість?
Анна Трінчер: Звичайно, розмежовую. У житті усі, хто зі мною працював, підкреслюють мою м’якість і тепло. У роботі я більш педантична — перфекціоністка. Дуже ціную, коли люди виконують свою роботу на всі 100%.
POSITIFF: Мені складно розмежовувати, адже у творчості треба бути максимально відвертим. Тому життя і музика взаємопов'язані. Я транслюю свої емоції та переживання. Таким прикладом стала пісня «Ничего личного» — це суцільна емоція.
- Якими композиціями запам'ятається 2022 рік?
POSITIFF: Можливо, буду тривіальним, але це точно «Ой у лузі червона калина» та гімн України. Із пісень інших артистів — Міша Крупін «Їбаште». Зі своїх виокремлю «Ничего личного» і «Який ти козак», який став народним хітом. Незважаючи на те, що я випускав не так багато треків, кожен із них особливий, життєвий і креативний.
Анна Трінчер: Цей рік для мене взагалі був проривом. Я нарешті відкрилась усім людям як ліричний виконавець. Найбільше, звичайно, запам'ятається «Не залишай», бо це не просто пісня, яка стала суперхітом, для мене головне, що вона є своєрідною психологічною підтримкою для усіх жінок. А ще це пісня описує мій стан тоді, через неї я плакала й змивала всі свої негативні емоції, які дозволяла собі проживати. Ось тому це дуже велика і визначна для мене композиція. Звичайно ж хіт «Який ти козак» також дуже сильно запам'ятається в цьому році, тому що він розірвав TikTok максимально органічно: мільйони переглядів, понад 100 000 відео під неї від підписників — це дуже крутий результат.
Звичайно ж, я не можу не згадати про своїх колег, які стали голосом цього року незламності. Це хіт DOROFEEVA «Щоб не було», ця пісня як ковток свіжого повітря у творчості Наді, і відразу перше місце в ITunes, це дуже круто! Абсолютним проривом я вважаю хіт KOLA «Чи разом». Я знаю, як довго Настя до цього йшла, і для мене це приклад суперхіта цього року.
Безперечно, цей рік став знаменним для Skofka: його треки «Чути гімн» та «Не забудем і не пробачим» створили справжній бум у мережі та залишились у серці кожного. Ну і наостанок хочу згадати про пісню, з якої почалась весна цього року, — це трек Макса Барських «Буде весна», яка стала тоді промінцем надії для всіх громадян; та пісня, яка закінчує цей рік і дає надію в нашу перемогу, — це TVORCHI Heart of Steel.
- Розкажіть про новий кліп на тікток-хіт «Який ти козак». Чому все ж вирішили зняти відеороботу? Як Тікток впливає на популяризацію музики?
Анна Трінчер: Окей, почну з останнього питання, як Тікток впливає на популяризацію музики. Я вважаю, що зараз Тікток — один із найкращих інструментів серед усіх соціальних мереж і Digital-простору для безплатного просування себе як особистості, також свого бізнесу, своєї музики — будь-чого, бо це єдиний майданчик, який може тебе просунути в рекомендації без якихось там грошей. Тобто в Інстаграмі чи Ютубі необхідно платити за таргет, а в Тікток є можливість потрапити якоюсь випадковістю в рекомендації. З цього випливає, що артисти та люди, які не розуміють Тікток, вважають це дитячим майданчиком. Сучасні артисти прекрасно розуміють, наскільки ця соцмережа впливова. До речі, в мене є друг, який робить аранжування європейським артистам, і він каже, щоб потрапити у європейський лейбл, вони спочатку дивляться на Тікток артиста, чи зайшла в нього якась пісня.
POSITIFF: Нині всі західні музиканти й актори практично змушені йти в Тікток, адже це безкоштовна платформа, яка дає максимальне охоплення. Хоч для мене досі незвично знімати тіктоки, я визнаю, що треба бути активним там. Платформа розкручує будь-яку композицію, яка має потенціал. Багато хто помилково думає, що пісню треба писати для Тікток. Ні, писати пісню треба для людей, у першу чергу. Тоді вона їм полюбиться. Так було і з треком «Який ти козак».
Пісня справді стала хітом, яка не тільки підірвала Тікток, а й чарти стрімінгових платформ і Ютуб-тренди. Вона викликає позитивну емоцію і піднімає бойовий дух. Кліп — це відповідь на бажання аудиторії. Якщо пісня добре заходить, то чому б не доповнити її відеороботою?
Наш кліп — це візуалізація того, наскільки сильні українські жінки та чоловіки. У ньому ми з Анею зустрічаємось у дружньому батлі хлопців проти дівчат, у фіналі якого перемагає Аня. Це реверанс у бік усіх жінок, які на фронті показують свою мужність. Зрештою, Future is female.
- Під відео ви зазначили, що виконаєте новорічні бажання двох ваших підписників. А ви пишете перелік бажань перед Новим роком?
POSITIFF: Раніше я рідко писав, але цього року обов'язково напишу! Тепер я сам собі продюсер, і на мені лежить вся відповідальність. Я хлопець, що витає в небесах, якому складно зосереджуватися. Тому для більш конструктивної роботи я пропишу всі свої бажання та плани. Потім буде легше зрозуміти, що реалізувалося, а що — ні.
- Як готуєтесь до Нового року? Хто відповідає за святковий стіл? З ким святкуєте?
Анна Трінчер: Святкуємо з Сашею, моєю мамою, мамою Саші та його молодшим братом, тому що Сашин тато та його дядько на фронті, тому в нас буде такий, переважно жіночий, колектив. Ми, чесно кажучи, не думали, хто буде відповідати за святковий стіл, треба сьогодні зробити спільну групу, щоб вирішити це питання.
POSITIFF: Поки я готувався тільки до поїздки на передову до діток із Донецької області. Це стало моєю передноворічною місією — не концерти, а зустріч із дітьми, які перебувають у повній ізоляції від зовнішнього світу. Ми з деякими артисти їдемо дарувати їм подарунки і нагадати, що життя триває, а ми з ними, ми поруч.
31 грудня почнеться спонтанний новорічний марафон: встигнути до бабусь, мами, друзів. А зустрічати буду там, де мене зупинить комендантська година: або в мене вдома, або в гостях. Обов'язково візьму із собою в судочках самостійно приготовані страви, адже готувати я дуже люблю.
Читайте також
- Побажання читачам Viva!
Анна Трінчер: Бажаю в Новому році, по-перше, перемоги, по-друге, дійсно дива, щоб ми усі нарешті зажили без тривог, ракет та смертей. А у новорічну ніч пропоную всім просто усміхнутися, трохи випити шампанського, налаштуватися на новий переможний рік в нашому житті та обійняти найближчих нам людей. А нашим захисникам та захисницям зичу міцного здоров'я, щоб їх оберігали усі найвищі сили, і вони якнайшвидше повернулися у свої родини!
POSITIFF: Неважливо, хто ти — волонтер, військовий, музикант, електрик, політик чи кухар. Цього року кожен із нас — супергерой. Бажаю не втрачати сили, підтримувати один одного, не ігнорувати проблеми близьких, допомагати нашій армії і, звісно ж, робити все можливе для наближення нашої перемоги.
Фото: пресслужба
