Кожного тижня на сайті Viva.ua читайте про любов по-українськи: зворушливі і вражаючі історії закоханих пар. Сьогодні — Лада та Максим.
Максим і Лада познайомилися 8 років тому у дитячому таборі. Але тоді вони пройшли повз одне одного, а зустрічатися почали наприкінці першого курсу. Макс переїхав до Києва, вони зустрілися декілька разів на каву — і вже разом майже 5 років.
“Коли я вступив в інститут і приїхав до Києва, я написав Ладі привітання з днем народження та запросив на каву. Ми дуже тепло поспілкувалися, і дружні відносини перейшли в романтичні”, — згадує хлопець.
“Він мав амбіції ще до стосунків. Я з Максом довго дружила, ми ходили разом в кіно, і стосунки дружні перейшли в романтичні, коли стався перший поцілунок в парку “Наталка” на Оболоні. Через 2 роки після початку стосунків ми з’їхалися та почали жити разом, ще два роки хтось придивлявся”, — посміхаючись, розповідає Лада.
Пара з’їхалася, коли почався карантин.
“Ми знайшли роботу, розвивалися і паралельно навчалися. Тоді я зрозумів, що саме з цією жінкою я хочу жити подружнім життям. Пропозицію я хотів зробити 5 травня 2022 року, у нас вже були квитки до Мюнхена, я хотів зробити це біля мюнхенського собору. Але почалася війна, і ми зрозуміли, що нікуди не полетимо, я відклав це. Ми поїхали в інше місто, і коли повернулися влітку до Києва, я зрозумів, що війна затягнеться, вирішив, що нема чого тягнути — й зробив пропозицію в заміському комплексі під Києвом”, — розповідає Максим.
“Незважаючи на те, що ми вже два роки жили разом, я все одно нервувався, коли робив пропозицію. Хоча був певен, що вона скаже “так”. За декілька днів до поїздки за місто я купив обручку, сховав її. В один із вечорів зробив пропозицію на коліні, видав спіч, бачив, як Лада також нервує, але вона сказала “так”! Ми впали в обійми одне одного”, — пригадує усі деталі хлопець.
Читайте також
Лада не приховує, що для неї це не стало сюрпризом. Та емоції її переповнювали:
“Я не можу сказати, що це був дуже неочікуваний момент, бо ми довго жили разом. Що цікаво, батько з моєї сторони й мама Макса дуже чекали цього моменту. Під час пропозиції я не могла повірити, що ось це і є той момент. До цього ми щось обговорювали з Максом, і він сказав, що якщо мені не сподобається обручка, щоб я не засмучувалася. Але коли він робив пропозицію, я взагалі не дивилася на обручку, а дивилася йому в очі. І коли я вже сказала “так”, подивилася на цю обручку і сказала: “Нічого собі!”. Мені не важлива була так та обручка, чомусь як йому. Я була вражена результатом його вибору, бо знаю, як довго він її обирав. Обирав сам, і це саме той момент, коли цю обручку просто не хочеться знімати”.
Про весілля подружжя згадує з теплотою спогадів.
“Ми планували камерний розпис, а весілля через рік, 5 травня, на нашу річницю в надії, що ми вже переможемо. Але наші мами трохи втрутилися і сказали, що ми не можемо не покликати гостей з обох сторін. Весілля стало трошки більшим, ніж ми планували, але атмосфера була ламповою. Були батьки, родичі та найближчі друзі, які стали нашими кумами після народження малюка. Нам сподобався такий формат”, — розповідає подружжя.
Після війни пара не планує пишне весілля, але хочуть зібрати більш молодіжну тусовку та відірватися на повну з танцями до ранку та відчуттям свободи. Свободи від обстрілів та окупації.
Про кохання під час війни та життєві іспити пара відверто поділилася думками.
“Ми ще більше зблизилися одне з одним. У перший день поїхали до моїх батьків в інше місто, жили разом — це не зламало нас і зробило ще сильнішими. Вирішили завести собаку. Зробили це і не пошкодували. Він став частинкою нашої сім’ї, й цим дуже задоволені”, — розказує Максим.
“Ми пройшли певні випробування за цей час. Макс працює в області кібербезпеки. Завдяки обставинам та Богу, мені не прийшлося переживати розставання, і я не відчула те, що відчувають ті жінки, які відправляють своїх чоловіків на фронт. Але були інші випробування — коли жили з батьками, я думала, що наші стосунку можуть стати гіршими, як наші особисті, так і з батьками. Але все пройшло чудово, і наш союз тільки укріпився”, — з полегшенням ділиться Лада.
Про риси, які подобаються одне в одному, пара довго не замислювалася.
“У Ладі мені подобається її чесність, прямолінійність, але дуже делікатна. З нею ніколи не нудно, вона дуже весела, самоіронічна, з гарним почуттям гумору. Цей комплекс рис мені дуже подобається”, — каже Максим.
“Макс для мене — це зразок чоловічої стабільності. У моїй родині батько — це опора, надійність. З роками я це бачу в Максимі й мені це дуже подобається. Ну, і почуття гумору. Воно рятує у будь-якій ситуації”, — додає Лада.
Читайте також
Про плани на майбутнє та спільну мрію.
“Подорожі в різні місця для вивчення різноманітних культур. Ми й зараз подорожуємо багатьма містами України. Мені здається, що в Україні можна відкрити багато міст з цікавими пам’ятками. Ми вже побували у Харкові, Одесі, Львові, Вінниці, Тернополі, Карпатах, Запоріжжі, бо Макс звідти, в Кривому Розі, бо у мене там родичі. Але хочеться мандрувати світом, ми цінували відкриті кордони й віримо, що скоро настане перемога, і ми зможемо знову подорожувати”, — ділиться подружжя.
На питання “чому ми так потребуємо кохання?” пара відповіла філософськи.
“Кохання дає сильний сенс життя, розкриває в людях певну грань, яка робить нас людьми, з якою завжди тепліше, приємніше і хочеться жити у любові”, — визначився Максим.
“Люди ми тільки тоді, як дуже сильно любимо — як співалося у відомій пісні (сміється). Кохання може бути у будь-яких проявах: кохання до країни, дітей, тварин. Кохання дозволяє нам все робити по максимуму, відчувати якусь додаткову силу в собі та в іншому”, — каже Лада.
