Саме така доля спіткала головну героїню нової української комедії «Песики». Але за комедійним фасадом — щирі переживання акторів, емоційні сцени, глибокі теми та несподівані визнання. Ми поспілкувались з трьома яскравими зірками цієї історії — Артуром Логаєм, Данею Поваром та Іваном Бліндаром — аби дізнатися, як їм далося перевтілення і чим їх зачепила ця історія.
«Мій персонаж — дивний інопланетянин. Але, як не дивно, з ним був секс» — Даня Повар
Комік Даня Повар у фільмі зіграв Альберта — персонажа, якого він сам описує словом «дурник». Він, за його словами, закомплексований, трохи відірваний від реальності хлопець, що закоханий у дорослу жінку.
«Можливо, багато хто з хлопчиків це переживав, — зізнається Даня. — Просто він пішов далі. І в нього вийшло, бо в нього був секс. Але потім він перетворився в собаку».
Це — перший кінодосвід коміка, тому всі три сцени за його участі залишилися в пам’яті.
«Я не перебирав — для мене це було як свято», — додає він.
«Кучерявий, хитрий, епатажний» — Артур Логай про свого Вала
Актор Артур Логай зіграв Вала — колегу головної героїні. Образ неоднозначний: комусь він видасться антагоністом, а хтось побачить у ньому просто амбітного чоловіка.
«Чи він антагоніст? Я б не сказав. Він нічого особливо поганого не робив. Просто йому дуже “чогось” хотілося. А якими шляхами — то вже інше питання», — розповідає Артур.
Але про спільне з персонажем каже чітко: «Нічого спільного. Абсолютно».
А ось реакція на участь Лесі Нікітюк в ролі головної героїні спершу була обережною: «Спочатку я подумав — ну ясно... А потім згадав, що і сам колись прийшов у професію без освіти. І зрозумів: вона дуже працьовита, готується, бере відповідальність, а тому — молодець, як для першої, такої великої ролі у кіно».
«Усередині мене — нереалізований рок-музикант» — Іван Бліндар
Іван Бліндар у фільмі перетворився на Донця — епатажного глем-рок-виконавця, що запам’ятовується з першого кадру.
«Це роль моєї мрії. Я завжди хотів зіграти такого персонажа. Що у нас спільного? Всередині мене теж живе цей рокер!»
Позиція Івана щодо Лесі Нікітюк, як акторки — чітка: «Я не дуже підтримую, коли ведучі йдуть у кіно, адже, на мою думку, кожен має займатись своїм ремеслом. Але мені було цікаво попрацювати з Лесею та подивитись, як вона впорається».
І найсмішніший для нього момент — сцена біля холодильника: «За сюжетом фільму, ми не їли людської їжі довгий час. І от, коли ми нарешті “дорвалися” до неї, нас знаходить слідчий і запитує: "Де ви були всі ці дні?". А Даня Повар відповідає: "По гриби ходили". Там ця сцена виглядає абсурдною, тому я просто плакав від сміху!»
Окрім цього, один із «чотирилапих акторів» фільму — песик із притулку. І це надихнуло акторів поділитися власними думками про тварин і те, чому так важливо давати їм можливість отримати родину, тепло та любов, на які вони так заслуговують.
Артур Логай пригадав зворушливу історію: «Ми з дружиною хотіли забрати собаку з фронту. Її звали Луна. Але поки ми вирішували усі деталі щодо її переїзду до нас, її забрала інша родина, і ми насправді дуже раді, як за Луну, так і за її нових петбатьків».
Іван Бліндар емоційно зізнається: «Я мріяв про домашнього улюбленця, і вони у мене були. Але коли чотирилапі йшли з життя — це було дуже боляче для мене. Тому зараз тваринки немає. Але вона точно буде. І з притулку».
А Даня Повар підкреслив важливу річ: «Собака потребує багато уваги. Я, на жаль, поки не зможу її дати. І це дуже важливо — не брати тварину, якщо не можеш дати їй усе необхідне».
«Песики» — це не просто комедія, а щось глибше. Тут є місце для абсурду, емоцій, доброти і дуже чесних відповідей. Герої змінюються, як і їхні тіла, а любов набуває несподіваних форм. Цей фільм залишає післясмак тепла й сміху, змушує задуматися про щирість, турботу і про те, що іноді варто вийти за межі звичного, щоб знайти справжнє.
А подивитися комедію вже можна на Київстар ТБ. Пориньте у кумедний, але водночас щемкий світ «Песиків» та вмикайте платформу для перегляду — дайте собі дозвіл на трохи магії, доброти й сміху.
