Та ті, хто бачили, як тренується Анастасія Жужгіна, знають: у ній немає показної сили — є спокій, витримка і впертість до кінця. Її шлях — доказ, що жіноча сила не потребує пояснень.
Коли характер важливіший за м’язи
У спорті Анастасія з перших днів опинилася серед хлопців. Її тренування відрізнялися не лише фізичною складністю — вони були випробуванням для моральної витримки. Їй доводилося доводити, що вона має право стояти на одній лінії з тими, хто звик думати, що “дівчатам складно”. Вона мовчала, коли інші сміялися, працювала, коли хтось здавався. І поступово стала тією, хто надихає інших.
Я ніколи не хотіла здаватися сильною спеціально. Просто не могла дозволити собі здатися. У спорті виживає не той, хто найшвидший — а той, хто тримає удар.
Сила, яка не кричить
Жіноча сила має іншу природу. Це не вибух, не демонстрація — це витримка. Дівчата не шукають коротких шляхів: вони йдуть довше, але впевненіше. Саме це робить їх стабільними на дистанції, стійкими до стресу й здатними до глибокого зосередження. Анастасія зізнається: саме спостерігаючи за собою та іншими дівчатами, вона зрозуміла, наскільки важлива ця різниця. Відчула, що в спорті бракує уваги до жіночої психології, тілесності, до особливостей сприйняття навантаження. І це стало поштовхом до створення її методичного посібника — «Авторські методики тренувань, що сприяють значному підвищенню фізичної підготовки й витривалості дівчат».
Я писала цю роботу не як науковиця, а як спортсменка. Я знаю, як це — коли важко, коли не вірять, коли болить. І знаю, як важливо, щоб поруч була система, що допомагає не ламатися.
Як змінюється світ спорту
Сьогодні спорт уже не той, що був десять років тому. Дівчата більше не просять дозволу — вони просто приходять і роблять. У кожному виді спорту стає все більше жіночих імен, нових тренерів, суддів, науковиць, які не бояться поєднувати силу з розумом і ніжністю. І саме такі історії, як історія Анастасії, змінюють не лише погляд на спорт, а й саму його сутність — роблять його більш глибоким, людяним і свідомим.
Жінки не змагаються із чоловіками. Ми доводимо, що сила може бути різною. І що витримка, дисципліна й ніжність — це не протилежності, а частини однієї суті.
Бути сильною — і залишатися собою
Анастасія впевнена: справжня сила жінки — не в тому, щоб копіювати чоловічу поведінку, а в тому, щоб зберігати себе, залишаючись водночас твердою. Її шлях — доказ того, що можна бути сильною, красивою, спокійною і впевненою одночасно. Бути дівчиною — і перемагати.
Найголовніше — не зрадити себе. Бо саме тоді, коли залишаєшся справжньою, навіть спорт починає тебе поважати.
