Чорнобиль і Прип’ять 2020: фотоісторія з життя міст у зоні відчуження

Чернобыль и Припять 2020
Проєкт «Незаймана» відкриває небачені куточки України.

Пізнати світ і по-справжньому відкритися йому можна лише тоді, коли пізнав себе та свою країну — її культуру, глибину, зміст. Запрошуємо наших читачів приєднатися до дивовижної пригоди під назвою «Незаймана|Україна».

Цього року, опинившись у заручниках пандемії, ми нарешті звернули увагу на власне оточення та країну, в якій живемо. Раптом ми усвідомили, що бачили інші континенти, далекі острови та моря, але мало знайомі з культурою та історією України. Тож надолужимо.

Нещодавно стартував культурний проєкт «Незаймана», мета якого — дослідити, відчути, перевідкрити та зберегти культуру України й себе через захопливі пригоди національного характеру. Показувати неочевидне, відкривати нетуристичні куточки нашої країни, занурюватися у живу історію, географію, мистецтво, мову та етнографію з людьми і через людей.

Символом проєкту є бінокль. Це пошук, це вміння бачити та відчувати. Одна лінза обернена на зум – впізнати себе. Друга — звернена за обрій. Щоб побачити майбуття та все, що навколо.

У планах «Незайманої» — низка 20-ти денних експедицій та багато чого іншого. Перша з них вже відбулася: команда проєкту дослідила Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Полтавщину та Донеччину. Люди, музеї, заповідники, національні парки, палаци, храми, а серед транспортних засобів — автівки, пороми, байдарки, коні, катери, плоти та багато чого ще. Група з 30 мандрівників подолала 4500 км, щоб побачити ту частину України, про яку їм було відомо найменше.

  • Слідкувати та долучатись до проєкту можна в Instagram та на Facebook. Приєднуйтесь, надихайтесь.

Вже у жовтні — наступна 20-денна експедиція Житомирщиною, Хмельниччиною та Тернопільщиною, яка відкриє нові неочевидні місця. Щоб ми могли відчути її — Україну, відтак — знайти себе.

А ще «Незаймана» зробила експериментальний виїзд у Чорнобильську зону. Навіщо? По-перше, зламати стереотип про те, що це небезпечно. По-друге, шкірою відчути історію, що змінила світ і всіх нас.

Машина часу працює: лише тут можна побачити міста та села, де час зупинився з 1986 року. Порожні будинки, школа, кінотеатр, будинок культури, стадіон, що перетворився на джунглі, лунапарк, якому не судилося відкритися, загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга», що відстежувала запуски міжконтинентальних балістичних ракет, — у Прип’яті та Чорнобилі залишилося безліч археологічних та культурних пам’яток тієї епохи.

З 90-х років, після того, як були проведені заходи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і значно знизився рівень радіації в районі станції і на прилеглих землях, зона відчуження стала популярним туристичним об'єктом. На більшій частині території можна залишатися без шкоди для здоров’я, однак в’їзд туди можливий лише у супроводі сертифікованого гіда.

Щодо актуального рівня радіації в Чорнобилі ми поспілкувалися с Дмитром Антонюком — гідом, який працює в зоні відчуження з 2015 року.

«Чорнобильська зона ділиться на дві частини: 10-кілометрова зона навколо Прип’яті і Чорнобильскої атомної станції та 30-кілометрова зона, яка фактично не має радіації, окрім деяких місць, де знаходяться так звані могильники з радіоактивною технікою. Там є окремі місця, де радіація вища за норму. Взагалі норма скрізь, не тільки для Чорнобильскої зони, — це 0,30 мікрозівертів (Зв) на годину. В радянські часи радіацію вимірювали рентгенами, зараз використовують іншу одиницю вимірювання — зіверт. Якщо прилад показує рівень радіації 0,25, то це в межах норми і перебувати на цьому місці можна.

Сам Чорнобиль знаходиться у 30-кілометровій зоні і є адміністративною столицею всієї Чорнобильскої зони. Попри те, що його виселили у 86-му році, місто повністю очистили від радіації, яка там могла бути.

Сьогодні в Чорнобилі рівень радіації не вищий за середній загальний рівень радіації, допустимий по всій Україні. Тобто ми бачимо на наших приладах такі самі показники, як, наприклад, в Києві.

Навіть у 10-кілометровій зоні радіація лежить не скрізь. Мапа радіоактивного забруднення схожа на шкіру леопарда, вкриту плямами, так званими гарячими точками. За один день відвідання Чорнобильскої зони ми отримуємо 0,001 або 0,002 Зв на годину. Це набагато менше, ніж, наприклад, в літаку під час 2-3 годинного польоту. Що вище в небо, то вища сонячна радіація. Це також в рази менше, ніж під час рентгенівських досліджень в медичних закладах».

Побачити, як виглядає Чорнобиль та Прип’ять у наші дні, ви можете у фоторепортажі, знятому під час подорожі з проєктом «Незаймана».

Фото: Olga Miklashevska, Viva!

Хлеб
Предыдущий материал

Хотите испечь дома хлеб с хрустящей корочкой? Воспользуйтесь нашими простыми советами

ASUS ROG Zephyrus G14
Следующий материал

Может ли легкий ноутбук быть мощным? Тест-драйв ASUS ROG Zephyrus G14

Новости партнеров

Загрузка...