12-го березня в український прокат вийшов комедійний трилер «Мисливець за спадком» у якому Ґлен Павелл відчайдушно намагається отримати багатомільярдний спадок, від якого його відділяють усього кілька гілок родинного дерева.
В ексклюзивному матеріалі для VIVA! кінокритикиня Альона Шилова поспілкувалася з Ґленом Павеллом, Тофером Грейсом, Заком Вудсом та Джессікою Генвік про їхніх персонажів у фільмі, підготовку до ролей і як, попри комедійний тон, «Мисливець за спадком» говорить про гроші, амбіції, соціальний статус і боротьбу за владу.
«Добрі серця» та розрив у доходах: як зародилася ідея «Мисливець за спадком»
Сюжетом стрічки розповідає про Беккета Редфеллоу (Ґлен Павелл), який має намір повернути багатомільярдний сімейний статок, у якому відмовили його матері. Проте між ним та омріяним спадком стоять сім пихатих і зіпсованих багатіїв, які навіть не в курсі про його існування.
Сценарій фільму був натхненний британською стрічкою «Добрі серця та корони» Роберта Хамера та Джона Дайтона 1949 року. Як зазначив режисер Джон Паттон Форд у своїх інтерв’ю, він вперше подивився «Добрі серця та корони» ще у 2012 році та звернув увагу на те, наскільки актуальним залишився сюжет фільму:
«Я був вражений тим, наскільки актуальним і сучасним здавався цей фільм. Я подумав, що в США можна зняти таку ж чудову сучасну версію. «Добрі серця» в основному про британську класову систему, і це нібито здійснення мрії для людей з Великої Британії. У США немає такої класової системи, але у нас є зростаючий і колосальний розрив у доходах. Я б сказав, що це, мабуть, одна з найважливіших проблем мого покоління. І тоді я подумав, що структура «Добрих сердець», ця дивовижна концепція, могла б стати способом дослідити цю проблему».
До цього Паттон Форд вже дослджував тему гонитви за грошима у своєму режисерському дебюті «Злочинниця Емілі» – де Обрі Плаза грає жінку, яка через дрібні злочини, намагається піднятися соціально і фінансово.
«Після закінчення школи я довго стикався з труднощами. Так, я білий чоловік із освітою, тож я не буду змальовувати картину, ніби мені було складніше, ніж іншим. Але довгий час я не міг займатися тим, чим хотів. Я виживав на надзвичайно маленьку суму грошей на рік у Лос-Анджелесі, і навіть не розумію, як мені вдалося. Це проникло в усі пори мого життя і взяло гору над моєю особистістю. Я думав, що це ніколи не закінчиться. Я «маринувався» в цьому так довго, що, мабуть, ще деякий час доведеться випалювати залишки цих відчуттів. Тож я був готовий робити все, що потрібно, щоб запустити свою кар’єру, і, о, велике здивування – я знімаю фільми про подібних людей», – розповів Паттон Форд в одному зі своїх інтерв’ю.
«Американський психопат», «Вовк з Уолл-стріт» та фантазії про вбивство: Ґлен Павелл про свого персонажа
Після виходу фільму частина глядачів порівнювала «Мисливець за спадком» із фільмами «Американський психопат» та «Вовк з Уолл-стріт», відмічаючи паралелі між амбіціями героїв, поглядами на тему класової нерівності та прагненням збагачення.
Цікаво, що Ґлен Павелл вже має у своїй фільмографії комедійний трилер на тему вбивств – стрічку «Найманий вбивця» у якій він навіть зробив омаж на персонажа Патріка Бейтмана з «Американского психопата».
кадр з фільму «Найманий вбивця», Netflix
Проте сам Павелл вважає, що за своїм духом «Мисливець за спадком» далекий від безжального світу вищезгаданих стрічок.
«Можливо, за тоном фільм ближчий до «Найманого вбивці» – мені здається, наша стрічка досить весела. «Американський психопат» – це значно темніша історія. Найцікавіше в моєму персонажі, Беккеті, те, що він ніби випадково вбиває всіх цих людей. Він постійно прокручує такі думки в голові, але у фільмі немає нічого кривавого чи жорстокого – на відміну від «Американського психопата», де це, звісно, присутнє», – розповів актор.
За словами Павелла «Мисливець за спадком» – це про своєрідну фантазію про те, щоб позбутися когось, ніж про сам акт убивства. Хоча актор і визнає, що у його фільмографії справді можна провести певні паралелі між новим фільмом та «Найманим вбивцею». На питання що його приваблює в історіях про вбивства та теми людської природи, Ґлен Павелл жартує, що це питання краще поставити його психотерапевту.
Пастори, спадкоємці та «маленькі мрії»: актори «Мисливець за спадком» про своїх персонажів
Серед інших акторів фільму – Тоферм Грейс («Шоу 70-х», «Чорний куклукскланівець») та Зак Вудс («Кремнієва долина»). Обидва зіграли самозакоханих нащадків родини Редфеллоу, яких пероснаж Павелла має позбутися.
Тофер Грейс розповів, що для підготовки до ролі він подивився чимало проповідей знаменитих пасторів. Тоді як Зак Вудс зазначив, що не мав чіткого реального прототипа, для свого героя:
«Мабуть, у моєму житті просто було чимало доволі психопатичних або нарцисичних багатіїв, тож я просто взяв трохи від кожного з них. Не потрібно було орієнтуватися на якусь одну людину», – жартував актор.
Головні жіночі ролі у фільмі виконали Марґарет Кволлі («Субстанція», «Одного разу… в Голлівуді») та Джессіка Генвік («Залізний кулак», «Ножі наголо: Скляна цибуля»). Їхні персонажки є повними протилежностями і своєріними втіленнями тих двох життів, між якими розривається Беккет. Героїня Кволлі – Джулія, колишня однокласниця і перше кохання персонажа Павелла, виросла у вищому світі, звикла до розкоші і має свої плани на стрімкий соціальний підйом Беккета. Тоді як Рут (Генвік) – молода вичтелька, яка цінує життя таким, яким воно є і не прагне багатств, втілює простішу альтернативу тому світу привілеїв, у який так прагне пробитися Беккет.
Саме з уст Рут у фільмі звучить думка про те, що немає нічого поганого у тому, щоб мати «маленькі мрії», а не гнатися за великими амбіціями, які так часто диктує суспільство, зациклене на ідеї успішного успіху.
«Я відчувала зі своєю героїнею певну спорідненість. Мені здається, я сама зараз проходжу дуже схожий етап. Причина, чому я так інтенсивно працювала останні 15 років, – це постійне відчуття незадоволеності й прагнення рухатися далі, до чогось більшого. Але в якийсь момент починаєш замислюватися: а заради чого все це насправді?», – сказала Джессіка Генвік в інтерв’ю.
Вбивства як бізнес: Гленн Павелл про те, чому людей цікавлять історії про амбіції
Відповідаючи на питання про те, що фільм говорить про амбіції, гроші та місце людини в системі, Ґлен Павелл порівняв «Мисливець за спадком» із сюжетами про бізнес та пограбування:
«Коли ми з режисером працювали над концепцією фільму, я завжди дивився на нього трохи як на історію про входження у бізнес. Просто в цьому випадку йдеться про вбивства. Це майже як фільм про пограбування – своєрідна американська історія про людину, яка багато працює і підіймається кар’єрними сходами. Але найцікавіше в тональності, яку Джон [режисер фільму – прим. ред.] задає цьому фільму, – саме те, що робить його чудовою чорною комедією. Вона грає з ідеєю про людей, через яких ти переступаєш, і про речі, які робиш, щоб опинитися на вершині. І в якийсь момент ти майже забуваєш, що взагалі-то йдеться про вбивства – усе подано дуже легко й навіть весело».
За словами актора, фільм ніби робить глядачів співучасником цієї історії, в чому і полягає унікальність стрічки.
«Зрештою, у будь-якій історії амбіції можна показати і як позитивну, і як негативну рису. А тут цікаво те, що тон фільму змушує сприймати їх радше як щось позитивне – навіть попри те, що герой, по суті, психопат», – сказав Павелл.
Текст підготувала Альона Шилова
Фото: пресслужба
