Український вчений Юрій Кондратюк був одним із фундаторів сучасного ракетобудування та космонавтики. Він створив найвигідніший маршрут до Місяця, яким згодом скористалися американці на кораблях «Аполлон». Чим ще запам’ятався Кондратюк і яким був його життєвий шлях – розповість видання Viva.ua.
Дитинство та юність
Олександр Шаргей (справжнє ім'я вченого) народився 9 червня 1897 року у Полтаві. Його мати Людмила походила зі шляхетського роду Шліпенбахів – її предки були шведами. Жінка працювала викладачкою французької мови. Батько Юрія – Ігнатій – був євреєм, який прийняв католицьку віру.
Олександра виховувала бабуся Катерина та її другий чоловік Яким Даценко. Він був статським радником і лікарем міста Зінькова. Мати майбутнього вченого хворіла й перебувала у психіатричній лікарні, а тато постійно навчався. У 1910 році батьки Олександра померли, і він оселився у Полтаві з бабусею.
Шаргей вчився у Другій полтавській чоловічій гімназії і у цей час почав активно цікавитися міжпланетними польотами. Одними із перших тем, які досліджував Олександр, були розробка глибоких шахт для отримання земного тепла та запуск кораблів для польотів до зірок.
Навчання у гімназії хлопець закінчив зі срібною медаллю. Вже тоді він почав задумуватися про підкорення космосу. Науковець здобув вищу освіту у Петроградському політехнічному інституті. У той час Олександр завершив блокнот-рукопис із теорії космонавтики, утім, потрапив до армії.
Служба в армії і участь у війні
Олександр вступив до військового училища у Тбілісі, де отримав звання прапорщика і був зарахований до піхоти. У 1917-1918 роках Шаргей брав участь у боях проти Туреччини на Південному Кавказі. Після Жовтневого перевороту він став командиром кулеметного взводу.
Згодом чоловік потрапив до Білої армії, але дезертував і поселився у Смілі. Щоб ніхто не знав про досвід кадрового військового, чоловік змінив ім’я та прізвище на Юрій Кондратюк. Саме так називався знайомий родички, схожий за статурою з Олександром. Він помер від туберкульозу у 1921 році.
У ті часи Кондратюк працював на різних роботах, аби заробити на життя: кочегаром, мастильником вагонів, а також на цукровому заводі. А у вільний час чоловік вивчав проблеми космонавтики.
Як з'явилась «траса Кондратюка»
У 1929 році Кондратюк випустив працю «Завоювання міжпланетних просторів», в якій описав найвигідніший маршрут польоту до Місяця. Раніше гігантський корабель злітав із Землі, сідав всією масою на Місяць, а потім знову злітав з нього. Це потребувало великої кількості палива. Юрій запропонував краще рішення:
- корабель виходить на орбіту Місяця і залишається там кружляти;
- від нього відходить маленький посадковий модуль, у якому перебувають астронавти;
- після цього легкий модуль сідає на Місяць, а потім злітає назад;
- на орбіті модуль з’єднується з основним кораблем, астронавти пересідають, і тоді летять додому.
Саме схему польоту українця використали американські астронавти у космічній програмі «Аполлон». У 1969 році Ніл Армстронг і Базз Олдрін сіли на поверхню Місяця у Місячному модулі «Аполлона», а Майкл Коллінз чекав, коли вони повернуться на навколомісячній орбіті в Командно-службовому модулі. Після цього всі троє успішно приземлилися в Тихому океані.
Створення проєкту вітроелектростанції
У 1930 році Юрій працював у Сибіру над будівництвом складів для зерна. Там він створив найбільший у світі елеватор, не використавши жодного цвяха чи металевої деталі. Ця споруда могла вмістити понад 10 тисяч тонн зерна.
Однак замість того, щоб відзначити вченого, його звинуватили у шкідництві та ув’язнили. У СРСР подумали, що Юрій навмисне створив такий елеватор, аби зерно розсипалось. Утім, конструкція успішно працювала аж до 80-х. Згодом покарання для Кондратюка замінили на заслання.
Після звільнення чоловік працював інженером-конструктором у бюро ОДПУ (Об'єднане державне політичне управління). Юрій розробив проєкт Кримської вітроелектростанції потужністю у 12 тисяч кіловат, яка не мала аналогів у світі. У той час зарубіжні електростанції мали потужність у 100 кіловат.
Проте через сталінські репресії куратор проєкту Серго Орджонікідзе помер, а більшість тодішніх інженерів вважали, що ідеї Кондратюка нереально втілити у життя.
Як помер Юрій Кондратюк
Під час Другої світової війни Кондратюк пішов добровольцем у народне ополчення. Достеменно невідомо, за яких обставин і де помер учений, але є кілька версій:
- поліг на полі битви 3 жовтня 1941 року;
- загинув між 23 та 25 лютого 1942 року в межах сучасної Орловської чи Калузької областей;
- деякі дослідники вважають, що Юрій потрапив у полон, де працював над створенням першої балістичної ракети далекої дії, а згодом загинув у концтаборі;
- за іншою гіпотезою, Кондратюк пережив війну і помер у 1952 році.
Цікаво, що іменем вченого названо астероїд 3084 Кондратюк і кратер на зворотному боці Місяця. У 1997 році НБУ випустив ювілейну монету «Юрій Кондратюк» і дві поштові марки. До того ж українця внесли до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.
У 2020 році National Geographic презентував серіал «Космос: можливі світи». У ньому творці підкреслили визначальну роль Кондратюка у подорожі «Аполлону» на Місяць.
Фото: Український інститут національної пам’яті, NASA, Державний архів Полтавської області