У добірці видання Viva! пропонуємо познайомитися з творчістю сучасних українських художників. Кожен з них має неповторний стиль у відтворенні природи, людей та абстрактних образів.
Максим Мамсіков
Максим Мамсіков — український художник, який почав творити у 2000-х. Тоді він став дипломантом виставки «Нові напрямки» у Галереї Спілки Художників України. Він починав з чорно-білих пейзажів, а потім поступово став працювати з кольорами.
Мамсіков був учасником понад 30 групових проєктів в Україні, Греції, Великій Британії, США, Норвегії. Особливо популярними картини українця стали у Франції та Німеччині. Також Максим мав персональні виставки та проєкти «Новий живопис», Light.Lab, «Підсніжники», «Випробування кольору», RESTART, «Дух часу».
Найдорожчою картиною Мамсікова став «Морський бій». Її продали на аукціоні Phillips de Pury & Company за 35 тисяч доларів. Також роботи українця купували на аукціонах Sotheby’s, Phillips de Pury, Vladey і Macdougall’s.
Влада Ралко
Сучасна українська художниця Влада Ралко працює у живописі багато років. Навчалась у Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури. Влада понад 30 років входить до Національної спілки художників України. Ралко вручали премію Всеукраїнської трієнале живопису та стипендію австрійської культурної організації CCN Graz.
Картини українки прикрашали Lincoln Center у Нью-Йорку, галереї Rebellminds — у Берліні, Kunstlerhous — у Відні, Saatchi Gallery — у Лондоні. Полотна Влади часто відображають тіло людини і процеси, які відбуваються в ньому та поза ним.
Особливою серією робіт Ралко є «Київський щоденник», яку вона створила після початку вторгнення Росії на Донбас у 2014 році. У малюнках художниця відобразила емоційні зміни в суспільстві, боротьбу за свободу та трагізм смерті.
У створенні образів Влада нерідко використовує яскраві кольори, щоб викликати емоції у глядачів. Також вона створює образи у кілька шарів, і це дає змогу кожному замислитися про щось своє.
Євгенія Гапчинська
Євгенія Гапчинська — відома українська художниця, яка займається мистецтвом понад 20 років. Її роботи оцінюють як одні з найдорожчих в Україні. Великі полотна можуть вартувати 10 тисяч доларів.
Гапчинська співпрацює з видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Їй належать ілюстрації до книги Івана Малковича «Ліза та її сни», обкладинки до «Чарлі і шоколадна фабрика» і «Матильда».
Євгенія також була авторкою марки «Знаки Зодіаку» та ілюстрацій до книги «Піратські історії». Видання відібрали до каталогу найкращих дитячих книжок світу White Ravens 2010. Художниця влаштовувала виставки не лише в Україні, але й у Франції, Бельгії, Англії та Нідерландах. Окремі її картини зберігаються у європейських музеях та приватних колекціях різних митців.
З 2012 року агентство Art Nation Agency почало розвивати бренд GAPCHINSKA. Згодом компанія Malia Edizioni реалізувала спільний проєкт з Гапчинською. Вони випустили книги, блокноти, чашки, екосумки, пазли та інші речі з малюнками художниці.
Євгенія часто відтворює у своїх картинах дитячі мотиви крізь призму дорослого бачення. Так вона повертає кожного глядача в час безтурботності й тотальної радості. Нерідко ці зображення можна побачити на тарілках, настінних календарях, сумках, подушках.
Анатолій Криволап
Анатолій Криволап — відомий сучасний художник, який працює з пейзажами. На початку карʼєри Анатолій входив до групи митців «Живописний заповідник», яка належала до нової української хвилі. Йдеться про сукупність творчих напрямів, які виникали під час розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності.
Художник протягом 15 років вивчав кольори, аби сформувати свій авторський стиль. Роботи Криволапа виставляли у галереях Donti у Нюрнберзі, D'art — Тулузі, Kaspari — у Фюрті. Картини Анатолія двічі встановлювали світові рекорди продажів як роботи сучасного українського мистецтва.
У 2011 році картину Криволапа «Степ» продали на аукціоні Phillips de Pury & Co в Нью-Йорку за 98,5 тисяч доларів. А вдруге роботу українця «Кінь. Ніч.» продали за 124,4 тисячі доларів на торгах у домі Phillips de Pury & Co в Лондоні.
А от найдорожчою роботою митця стала картина «Кінь. Вечір». Її продали на аукціоні в Лондоні за 186,2 тисячі доларів. У 2012 році Криволап став лауреатом Шевченківської премії у номінації «образотворче мистецтво». Також він розписував храм Покрови Пресвятої Богородиці на Київщині.
Петро Бевза
Художник Петро Бевза вже увійшов в історію українського мистецтва. У 90-х він викладав живопис у Київській районній художній школі. А дебютну виставку презентував у залі Будинку кіно в Києві. Бевза брав участь та ініціював проєкт «Живописна пластика», міжнародний симпозіум «Українсько-французькі зустрічі». Також Петро представляв такі роботи:
- проєкт «C'est moi. Реальність абстракції» у Національному художньому музеї України;
- виставковий проєкт Et caetera з іншими митцями, який представляв у Каннах, Люксембурзі, Женеві та Ніцці;
- фотопроєкт Cicerone у залі «Тютесаль», що в Люксембурзі;
- проєкт «Перехід», де живопис представлений у програмі Музею сучасного мистецтва CentrePasquArt у Швейцарії та Італії.
Основне гасло Бевзи у мистецтві — природна гармонія. Використовує неагресивні художні засоби, щоб не налякати відвідувачів виставок, а, навпаки, змусити задуматися. Також митець часто грається з кольорами, аби відтворити потрібні образи.
Бевза брав участь у виставках і проєктах «Іриси», «Присутність», «Ми просто йшли…», Ambiguous abstractions, «Петро Бевза. Йордань», «Проникнення», «З вершин і низин». Роботи митця зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному музеї у Львові, Музеї сучасного мистецтва «ПластАрт» у Чернігові.
Також картини українця є частиною приватних колекцій у Великій Британії, США, Франції, Німеччини, Іспанії. У 2022 році Бевза представив цикл робіт «Сапсани», в яких втілив ідею української ідентичності та споконвічну боротьбу за незалежність.
Віктор Сидоренко
Віктор Сидоренко є одним із засновників нового українського мистецтва. Він починав карʼєру ще в радянські часи, працюючи у різних творчих майстернях. Митець творив у напрямку реалізму, щоб відобразити особливості того часу, а згодом перейшов до постмодерну.
У своїй творчості митець відтворює проблеми культурної спадщини і пошук себе в сучасному світі. Зокрема, це можна побачити у проєкті «Амнезія». Тоді як в проєкті «Ритуальні танці» Сидоренко досліджував тоталітаризм як політичний режим, який пригнічує особистість. А от в «Аутентифікації» митець відтворив пошук власної ідентичності у колективі.
Сидоренко є засновником і директором Інституту проблем сучасного мистецтва. Також він показував свої проєкти «Жорна часу» та «Поема про внутрішнє море» на Міжнародній виставці сучасного мистецтва у Венеції.
Роботи Віктора зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, у Міністерстві культури та Єльському університеті. Особливим у творчості митця стало полотно «Без назви». На лондонському аукціоні Phillips його продали за 32,8 тисячі доларів.
Іван Марчук
Іван Марчук є легендою українського живопису. Він заснував техніку пльонтанізму — коли зображення створюють з переплетених ліній. У радянські часи Марчуку було складно, оскільки його стиль не відповідав шаблонам системи. Митець навіть зазнав переслідувань КДБ. Тому він малював прості ілюстрації до журналів «Україна», «Вітчизна» та «Київ».
У 80-х роботи Марчука вже виставляли у Франції, Німеччині, США, Великій Британії. Тоді як в СРСР художника довгий час не визнавали і прийняли до Спілки художників України аж у 1988 році.
Роботи Марчука поділяються на 15 періодів, серед яких — «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Шевченкіана» та інші. Кожен з них має особливий стиль і створений у різних напрямках. Зокрема, митець творить у реалізмі, абстракціонізмі, абстрактному експресіонізмі, сюрреалізмі.
Загалом Марчук організував 150 персональних та 50 колективних виставок в Україні й за кордоном. Роботи художника високо оцінювали у Кракові, Берліні, Брюгге, Братиславі, Празі та багатьох інших містах Європи та світу. Доробок українця налічує понад 4 тисячі картин, половина з яких зберігається за кордоном.
Міжнародна академія сучасного мистецтва у Римі залучила Марчука до Золотої гільдії. Уперше українського митця обрали почесним членом наукової ради цієї академії. Також він потрапив до рейтингу «100 геніїв сучасності» газети The Daily Telegraph.
У 2024 році Марчук став найдорожчим сучасним українським художником. Його картину «Зійшов місяць над Дніпром» придбали на аукціоні за 300 тисяч доларів. У 2025 році митець відкрив власну виставку «Епічна реальність» в Палаццо Канчеллерія у Римі.
Олександр Ройтбурд
Олександра Ройтбурда називають одним з основоположників сучасного українського мистецтва. Він представляв південноукраїнську художню школу і працював у напрямку постмодернізму. Роботи митця стартували від 15 до 30 тисяч доларів.
Олександр був співзасновником, артдиректором, а згодом — і президентом асоціації «Нове мистецтво». Працював головою правління Центру сучасного мистецтва Сороса і директором Галереї Гельмана в Києві.
Протягом карʼєри Ройтбурд дав десятки виставок, зокрема «Оголена, що лежить» в Одесі, «Розіп'ятий Будда», «Рай», «Танго», «М'ясо», «Автопортрети» в Києві. Також він взяв участь у понад 100 виставках і мистецьких проєктах, серед яких — «Український пейзаж», «Мантру геть!», «Навчаємо поганому», «Плато людства».
Роботи Олександра зберігаються у Музеї сучасного мистецтва МоМА у Нью-Йорку, PinchukArtCentre, художньому музеї університету Дьюк в Дерхемі. Протягом 2 років Ройтбурд був директором Одеського художнього музею. Також входив до Ради з питань розвитку комплексу «Мистецький арсенал». Митця не стало у 59 років у Києві.
Фото: «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Volstamp, з соцмереж художників та їх офіційних сайтів, Marbeks, Івана Чернічкіна, wikiart.org, royaldesign.ua, ROSA, Marie Claire, «Антиквар», «Думська», PinchukArtCentre, Дар’ї Тищенко-Журавель, «Вечірній Київ»
