Альона Кононенко: «Бути жінкою

Альона Кононенко — володарка міжнародних титулів Woman of the Universe Middle East, Beauty Queen of the Universe, яка увійшла в ТОП-25 найкрасивіших жінок планети, модель, мама двох донечок, мандрівниця, підкорювачка неба та чоловічих сердець, а також експертка з особистих відносин. У цьому відвертому інтерв’ю Альона ділиться не лише своєю історією, а й своїм баченням жіночності, сили та гармонії в стосунках.

— Альоно, ти – королева краси, володарка титулів, модель, експертка з особистих відносин, мандрівниця, мама. Що в тобі головне – королева, жінка чи бунтарка?

У мені вони всі — і кожна з них проявляється в певний момент. Але головна, напевно, бунтарка. Саме вона не дала мені зупинитися, коли було страшно, коли хотілося сховатися в тіні.

Королева з’явилася пізніше — як стан, а не статус. А жінка — це моє джерело. Від неї йде все: чуттєвість, м’якість, мудрість.

— Як дівчинка з Полтави, з гетьманського роду, стала жінкою, яка підкорює міжнародні подіуми й сцени? Що було найбільшою трансформацією на цьому шляху?

Найбільша трансформація — перестати жити за чужими очікуваннями і дозволити собі бути собою. Я — донька вчительки. І це означало, що з самого дитинства я повинна була дотримуватися певних рамок поведінки: бути прикладом, поводитися стримано, правильно, «як личить». Те, що дозволяли собі інші діти — мені не можна було.

Але всередині мене завжди жила інша я — емоційна, творча, дика, яскрава. І лише коли я подорослішала і опинилась далеко від України, серед нових людей, інших культур і відчуття свободи — я нарешті дозволила собі не бути зручною, а бути справжньою. І саме тоді почалося моє нове життя.

— Що означає бути королевою у сучасному світі? Це про титул, вплив чи внутрішню силу?

Це про тишу всередині, коли ти точно знаєш: ти нічого не мусиш доводити. Королева — це не про блиск, а про впевненість, гідність і вміння йти своїм шляхом, навіть якщо ти в ньому — перша.

— Ти виглядаєш максимум на 25, хоча тобі 36. Це генетика, догляд чи… пластика? Відкрий секрет — жінки точно хочуть знати!

Ну, давайте чесно — мене часто питають, що саме я "робила" (усміхається - прим.ред.). Іноді настільки впевнено, що починаю сумніватися: може, щось справді зробила, але забула?

Якщо говорити серйозно — єдине, що я робила з хірургічного — це підтяжка грудей після народження донечок. І знаєте, я не приховую цього. Це — мій вибір, мій комфорт, і я зробила це для себе, а не щоб когось вразити. А от усе інше — це косметолог, режим, і найголовніше — внутрішній стан. Я щиро вірю, що емоції залишають сліди сильніше за роки. Жінка, яка ображається, живе в стресі, постійно щось доводить — старіє швидше, ніж жінка, яка радіє, приймає і дозволяє собі кайфувати від життя.

Я щодня питаю себе: «А що зробить мене щасливою сьогодні?» І цей щасливий погляд у дзеркалі — працює краще, ніж будь-який філлер.

«Найкраща підтяжка — це підтяжка самооцінки. Позитив — мій головний косметолог», — стверджує Альона Кононенко.

— Нещодавно ти була запрошеною спікеркою на благодійному бранчі жіночого клубу Ілони Гвоздьової Ukrainian Women Unity з темою «Мистецтво бути жінкою». Чому ця тема для тебе така особлива?

Тому що бути жінкою у 21 столітті — це більше, ніж біологія чи соціальна роль. Це мистецтво поєднувати суперечності, залишаючись собою.

На бранчі, для виступу на якому я прилетіла з Дубаю, я вперше проговорила те, що довго було моїм особистим внутрішнім досвідом: як жіночність може стати не пасткою, а джерелом сили.

Це не був черговий надихаючий спіч — я говорила про справжнє. Про те, як зберігати гідність під тиском очікувань, як бути сильною і м’якою одночасно, як не втратити себе, як іти до своєї мрії, навіть коли навколо — війна. Після мого виступу до мене підходили жінки й казали: «Ви сказали те, що я відчуваю, але не можу сформулювати». І саме заради таких моментів я і роблю те, що роблю.

— Ти підкорюєш не лише подіуми, а й навіть небосхил! Ти 7 разів стрибала з парашутом. Чи схожий кожен політ на шлях жінки до прийняття своєї сили?

Це дуже схоже. Стрибок — це момент, коли розум каже: “ні”, а серце — “так”. Жінка проходить ті самі етапи, коли починає себе приймати: страх, сумніви, глибоке дихання — і… політ. І повірте, після цього вже ніколи не повертаєшся до себе старої.

— Є щось, що люди про тебе не знають, але здивуються, коли дізнаються?

Наприклад, що я волонтерила в Непалі. Після конкурсу краси я поїхала туди — не у готель, а в маленьке село, де ми допомагали жінкам та дітям, які постраждали від домашнього насилля. Це був мій перший досвід життя без інтернету, з холодною водою і ліхтариками. І саме там я вперше відчула справжню красу — у поглядах, в тиші, у вдячності.

— Кажуть, що чоловіки бояться сильних жінок. Ти – яскравий приклад самодостатньої, впевненої жінки. Чи це ускладнює тобі особисте життя?

Це, радше, фільтр, ніж проблема. Слабкі — відсіюються самі. А сильні — не бояться, навпаки, захоплюються. Мені не потрібен той, хто хоче мене «вгамувати». Мені потрібен той, хто скаже: «Лети, я з тобою».

— Що найважливіше у відносинах між чоловіком і жінкою? Чи є універсальні правила щасливого союзу?

Є. І воно дуже просте: ви не повинні бути половинками — ви повинні бути цілими. Жінка не має заповнювати порожнечу в чоловікові. Вона має ділитися енергією з позиції сили, а не дефіциту. І тоді народжується справжнє партнерство, де обоє — вільні, але разом.

— У тебе дві донечки. Чого ти хочеш навчити їх як жінок?

Бути вільними. Не чекати схвалення. Не намагатися бути зручними. Я хочу, щоб вони знали: світ змінюється під ту жінку, яка вірить у себе. І якщо я зможу показати їм це власним прикладом — я вже виконала своє головне материнське завдання.

— Як змінилися твої пріоритети після здобуття титулів? Чи корони зобов’язують до певного способу життя?

Так, корона — це не просто прикраса. Це — обов’язок нести світло. Я стала більш уважною до свого впливу, до слів, до сенсів, які транслюю. Мені більше не цікаво бути просто красивою — мені важливо бути корисною.

«Королевами не народжуються. Королевами стають — у той момент, коли жінка перестає вибачатися за своє світло. Бо ж бути жінкою — значить сяяти», — впевнена Альона Кононенко.

— І останнє, трохи провокаційне запитання: якщо б ти могла дати лише одну пораду жінкам усього світу – яка б вона була?

Припиніть чекати, що хтось побачить у вас цінність. Побачте її самі — і тоді вас не зможуть ігнорувати. Бо світ слухає не найгучніших, а тих, хто говорить з глибини.